Ґреґор Шьольґен

Xx століття було століттям надзвичайних подій, що не мають аналогів. Три глобальні конфлікти – обидві світові війни та холодна війна – і низка революційних перетворень залишили в житті держав і народів глибокі сліди. Особливо це стосується Німеччини, хоча б тому, що країна в центрі Європи переважно відповідальна або за розвиток подій, як, наприклад, початок обох світових воєн, або особливо по­страждала від таких явищ, як холодна війна і початок розпаду біполярного світового ладу наприкінці вісімдесятих років. Німці під час розвалу повоєнного світового ладу зіткнулися з принципово новою внутрішньо- і зовнішньополітичною ситуацією. У цьому випадку вони виграли від політичної динаміки, яка завершилася розпадом Радянського Союзу наприкінці 1991 року. Бо цей розвиток приніс їм у 1990 році возз’єднання обох німецьких держав і таким чином також повний суверенітет – уперше за майже півсторіччя.

Даючи згоду на возз’єднання Німеччини, колишні жертви й супротивники вшанували не лише німецький процес очищення минулих чотирьох десятиліть, але й поєднали з цим також надію, що досягнення німців у відбудові та інтеграції протягом цього часу становитимуть надійний місток у майбутнє. Те, що ця нова орієнтація вдалася, не в останню чергу залежало від німецької зовнішньої політики, від того, як вона розвивалася і зміцнювалася після заснування Федеративної Республіки Німеччина в 1949 році. Налаштування на широкий зовнішньополітичний консенсус і на певну послідовність у діях було і є найразючішою ознакою політичної культури. До них належить, починаючи від часів Конрада Аденауера, першого Федерального канцлера (1949-1963 рр.), трансатлантичне партнерство і європейська інтеграція, прагнення до добросусідських відносин – передовсім із Францією, до чого німецька зовнішня політика докладала зусиль уже з початку п’ятдесятих років – так само, як і досить рано розпочатий складний процес примирення з Ізраїлем.

Це все звучить природно, але з огляду на німецьку політику та ведення воєн у першій половині ХХ століття, а також враховуючи застиглу ситуацію періоду холодної війни, це було значним викликом.