Німеччина розглядає себе як авангард у справі збереження довкілля та клімату. Зі своєю власно поставленою метою вона вийшла на перше місце в світі; немає жодної іншої порювнюваної індустріально ровиненої країни з подібною конкретно розробленою програмою: Федеральний уряд передбачає зменшити обсяги викидів парникових газів до 2020 р. на 40 % порівняно із 1990 р. Крім того, необхідно послідовно розширяти використання відновлюваних джерел енергії та ще підвищувати енергоефективність. Мета полягає в тому, щоб основну частку в енергозабезпеченні задовольняти за рахунок алтернативної енергії. І в міжнародному плані Німеччина робить суттєвий внесок у те, щоб тема захисту довкілля й клімату була поставлена на порядок денний. Під час свого головування в ЄС і у «Великій вісімці» в 2007 р. вона зробила своїм основним завданням цілі збереження клімату та енергетичну політику. Європейська Рада зі своїми честолюбними рішеннями про скорочення викидів парникових газів і заява саміту «Великої вісімки» в Гайліґендаммі, у якій глави держав і урядів запевняють, що «серйозно розглянуть» скорочення викидів парникових газів наполовину до 2050 р. – все це важливі кроки в напрямку глобальної відповіді на зміну клімату. Світовий кліматичний саміт на острові Балі 2007 р. створив базу для «Післякіотського процесу», в рамках якого промислово розвинені країни хочуть значно зміцнити свої зусилля, а країни, що розвиваються, і ті, що перебувають на порозі індустріалізації, залучені до захисту клімату. І це має вирішальне значення, оскільки, за прогнозами Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату (ІРСС), глобальні викиди СО2 до 2050 р. мають бути скорочені наполовину, щоб упоратися з потеплінням клімату ще в нинішньому столітті. При цьому необхідно уникнути того, щоб середня глобальна температура зросла більше, ніж на 2° C. А цієї мети Кіотський протокол, дія якого завершується 2012 р., однаково не може досягти.
Проте й план щодо прийняття в 2009 р. наступної після Кіотського протоколу угоди на кліматичному саміті в Копенгагені провалився. Але світова спільнота назвала свою перспективну мету обмежити рівень потепління Землі на максимум 2° вище в порівнянні з доіндустріальною епохою. Проте на цьому саміті не вдалося встановити конкретних і обов’язкових для всіх цілей скорочення викидів СО2. Зазначених у заключному копенгагенському документі «Copenhagen Accord» зобов’язань щодо скорочення викидів не вистачає, щоб досягти бажаної цифри – 2 градуси.
Понад 100 країн, які спільно відповідальні за викид понад 80 % парникових газів, повідомили, відповідно до домовленості в Копенгагені, до Кліматичного секретаріату ООН, розташованого в Бонні, свої національні цілі щодо захисту клімату. Проте і їх не вистачить, аби досягти мети зниження температури на два градуси. ЄС відіграє в цьому передову роль і вже заявив про свою готовність зменшити до 2020 р. викиди таких парникових газів, як СО2, на 20 % порівняно з 1990 р. або навіть на 30 %, якщо інші індустріальні країни візьмуть зобов’язання щодо порівнюваних обмежень. Частка використання відновлюваних джерел енергії має зрости на 20 %, а споживання енергії зменшитися на 20 % унаслідок поліпшення енергоефективності. Виконання енергетичного і кліматичного пакету ЄС здійснюється у 27 країнах-членах за національними квотами. Німеччина робитиме свій непересічний внесок у зменшення викидів парникових газів.
Федеральний уряд, незважаючи на всі труднощі в досягненні компромісів, і надалі виступатиме за міжнародний режим захисту клімату та новий світовий кліматоохоронний порядок. Прогрес у домовленості щодо посткіотського протоколу досягнуто на світовому кліматичному саміті в грудні 2011 року в південноафриканському місті Дурбан. Там було вирішено, що до 2015 року має бути узгоджений новий договір про захист клімату, який набере чинності 2020 року та згідно з яким як США, так і нові індустріальні країни візьмуть на себе зобов’язання щодо обмеження викидів. Кіотський Договір, який мав закінчитися 2012 року, продовжується на повторний період. Проте Канада, Японія та Росія не беруть у ньому участі. Зобов’язання щодо викидів СО2 поки ще встановлені.