Шляхи до сучасної і сталої кліматичної та енергетичної політики
Йоахим Вілле
Захист довкілля і клімату належить до глобальних викликів ХХІ ст. і посідає в німецькій політиці, публіцистиці та громадянському суспільстві особливе місце. Німеччина в міжнародному масштабі – одна з передових країн щодо захисту клімату й розробки відновлюваних видів енергії. У 2011 році Німеччина як перша в світі промислово розвинена країна прийняла рішення про відмову від використання атомної енергетики. Федеральний уряд і в глобальних рамках докладає активних зусиль до захисту клімату, винайдення стратегій розвитку, що оберігають клімат, до співпраці в галузі енергетики. Секретаріат, який супроводжує імплементацію Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату, розташований у місті Бонн. З 1990 р. Німеччина скоротила викиди парникових газів майже на 24 % і перевиконала свої зобов’язання, що випливають з прийнятого у 2005 р. Кіотського протоколу, про зменшення викидів до 2012 р. на 21 %. У глобальному індексі захисту клімату 2011 р., який веде незалежна екологічна організація «Germanwatch», Німеччина посідає одне з перших місць.
Вже протягом багатьох років вона йде шляхом, який поєднує захист клімату й довкілля у сенсі сталого господарювання. Ключ для цього – у підвищенні енергоефективності та кращого використання ресурсів, а також у розробці нових джерел відновлюваної енергії та вирощуванні сировинних ресурсів. Це сприяє розвиткові нових технологій як з боку тих, хто їх пропонує, – електростанцій і виробників відновлюваних енергоносіїв, так і з боку тих, хто має на це попит, хто цю енергію споживає.
Захист природи («Захист природних засад життя») як мета держави з 1994 р. зафіксований у статті 20а Основного закону. Неушкоджена природа, чисті повітря й вода – передумови для високої якості життя й довкілля в Німеч- чині. Стосовно збереження чистоти повітря й води було досягнуто значних успіхів. Викиди парникових газів у дорожньому русі, попри значне зростання руху транспорту, з 1999 р. зменшуються і тепер перебувають нижче рівня 1990 р. Майже 50-%-ому зниженню викидів двоокису вуглецю ми завдячуємо, зокрема, устаткуванню автомобілів каталізаторами. Зменшити на 90 % викиди двоокису сірки електростанціями, що працюють на бурому та кам’яному вугіллі, значною мірою вдалося внаслідок законодавчо закріпленого видалення сірки з димових газів. Протягом минулих років зменшилися також добові витрати питної води на душу населення зі 144 до 121 л, що є другим з найменших показників серед усіх промислово розвинених країн.