Підвалини для міжнародної конкурентоспроможності німецької економіки створюють не лише 30 великих підприємств, акції яких нотуються у Німецькому індексі акцій (DAX), такі як «Сіменс», «Фольксваґен», «Альянц», «САП» або «БАСФ», а й десятки тисяч малих і середніх фірм (до 500 працівників) у переробній промисловості, особливо в машинобудуванні, в суміжних галузях, але водночас і в нано- та біотехнології, які часто організовуються у кластери. На малих і середніх підприємствах, які є осердям німецької економіки, працює переважна більшість зайнятих – понад 25 мільйонів робітників, а крім того, такі фірми надають переважну кількість місць для професійної освіти молоді. Хоча велика індустрія є важливою опорою німецької економіки. Порівняно з іншими промислово розвиненими країнами – такими, як Велика Британія або США, – вона створює широку й міцну основу для зайнятості – на промислових підприємствах працюють п’ять мільйонів
чоловік. У жодній іншій традиційно потужній в економічному сенсі країні класичне індустріальне виробництво
не відіграє такої центральної ролі. В економічний потенціал Німеччини воно робить внесок у розмірі майже 37 відсот­ків.

Німеччина спеціалізується на розробці та виробництві комплексних промислових товарів, передусім інвестиційних товарів та інновативних виробничих технологій. Найважливіші галузі промисловості – автомобілебудування, машинобудування, електротехніка і хімічна промисловість. Лише в цих чотирьох галузях працюють 2,9 мільйона робітників, які створюють обігові кошти в розмірі понад 800 мільярдів євро. Автомобілебудування є водночас і двигуном інновацій: майже 30 відсотків усіх витрат німецької економіки на НДКР всередині підприємств припадають на цю галузь. Завдяки шести виробникам – «Фольксваґен», «Ауді», «БМВ», «Даймлер», «Порше» («Фольксваґен») і «Опель» («Дженерал моторз») – Німеччина належить поряд із Японією, Китаєм і США до найбільших виробників автомобілів у світі – з них велику частку в ринкових сегментах становлять автівки вищого середнього і найвищого класу. Водночас світова криза збуту помітно зачепила німецьких автомобілебудівників. Щоб бути готовими до майбутнього, всі виробники автомобілів тепер інтенсивно працюють над розробкою екологічних двигунів, наприклад нових поколінь дизельних моторів, гібридних двигунів і подальшою електрифікацією всього приводу.

Друге місце після автомобілебудування за обіговими коштами посідають майже 6000 підприємств машинобудування, чия частка становить близько 13 відсотків. Як найбільшому працедавцеві в промисловості (965 000 робочих місць) і провідній експортній галузі машинобудуванню належить ключове місце в німецькій економіці. Електротехнічна індустрія також належить до найпотужніших і особливо інновативих галузей зростання. Понад 20 відсотків інвестицій, вкладених у розвиток наукових досліджень і розробок, припадають на електротехнічну промисловість. Хімічна промисловість, що внаслідок придбання і злиття підприємств частково опинилася у власності іноземних компаній, випускає переважно напівфабрикати. Найбільший у світі хімічний концерн – «БАСФ» із Людвіґсгафена – теж розташований у Німеччині.

Понад 29 мільйонів чоловік працюють у секторі послуг – з них близько дванадцяти мільйонів у приватних та державних підприємствах сфери послуг, десять мільйонів у торгівлі, готельно-ресторанному бізнесі та на транспорті, а також сім мільйонів у сфері фінансування, оренди та надання послуг підприємствам. Важливою опорою у сфері послуг є підприємства банківського і страхового сектору. Вони концентруються у Франкфурті-на-Майні – провідному місці розташування банків у континентальній Європі, де розміщуються також Європейський центральний банк (ЄЦБ), Федеральний банк і Німецька біржа.

Понад 20 відсотків інвестицій, які промисловість вкладає у наукові дослідження та розробки, припадають на електротехнічну промисловість.