З огляду на кризу фінансових ринків Німеччина на бага­тьох рівнях (Європейський Союз, «Велика двадцятка», МВФ) виступає за реформу міжнародної фінансової архітектури. Задля цього необхідно розширити обсяг регуляції фінансових ринків для всіх учасників, продуктів і ринків, а також дбати про те, щоб ці заходи регуляції запроваджувалися послідовно і в повному обсязі. В банківській сфері Німеччина хотіла б мати суворіші правила щодо власного капіталу та ліквідності, міжнародно визнані інструкції щодо звітності та суворіший фінансовий контроль. Водночас мають дужче регулюватися системи оплати в банках і страхових компаніях; також повинні бути заборонені невиправдано високі винагороди менеджерам. Своєю економічною політикою Федеральний уряд хоче якомога швидше подолати спад економіки та вивести Німеччину з кризи зміцнілою. Ще до кризи політика значно поліпшила рамкові умови для підприємств, знизивши обов’язкові нарахування на заробітну платню, зробивши гнучкішим ринок праці та зменшивши бюрократію. Крім того, в 2008 році набула чинності реформа податку на підприємства, що значно зменшило тиск на фірми.