Багатство німецького медійного ландшафту ще й досі проявляється у традиційних радіо й телебаченні. З’явившись у 1920-их (радіо) і в 1950-их (телебачення) роках як публічноправові програми, наприкінці 1980-их розвинувся широкий спектр дуальної системи публічно-правових і приватних телерадіокомпаній. Сьогодні поміж собою конкурують близько 430 станцій, переважна більшість яких має локальний і регіональний характер.

Телебачення дуального характеру поділяється на надрегіональне й регіональне, повнопрограмне й тематичне. При цьому Німеччина має декілька найбільших і в європейському, і в світовому масштабі публічно-правових (ARD і ZDF), які фінансуються за рахунок податків, і приватних «вільних» телерадіокомпаній (RTL, SAT.1, ProSieben), а також платну телекомпанію sky. Повні програми пропонують продукти від новин і фільмів, серіалів та шоу і аж до спорту всю палітру окремих жанрів, спеціальні канали поділяються на новинні , музичні та спортивні. Залежно від технічної платформи (наземна, супутникова, кабельна, широкоформатна, мобільна) чи від методики прийому – аналогова чи цифрова – можуть прийматися до сотні німецькомовних і зарубіжних каналів, а також понад 20 різних німецьких публічно-правових телевізійних програм, включаючи обидва основні загальнонаціональні канали ARD і ZDF, а також програми, вироблені на регіональних студіях, – WDR, MDR, BR, – крім того, спеціалізований документальний телеканал Phoenix переважно політичного спрямування і дитячий KIKA, які транслюються на всю країну. Додатково існують три міжнародні програми – «Німецька хвиля», розрахована на закордон, німецько-французький канал «arte» і німецько-австрійсько-швейцарський культурний канал «3sat».

Поряд із завданням основного забезпечення інформацією та визначеним законом програмним наповненням одним із суттєвих завдань публічно-правового телерадіо­мовлення є збереження політичної та економічної незалежності. Значною є також інтернет-активність цих телерадіостанцій, яка супроводжує їхні програми. Проте при цьому для публічно-правових станцій постійною загрозою є конфлікт з приватними компаніями, які бояться посилення конкуренції внаслідок занадто великого впливу на ринок компаній, що одержують субсидії. Подальший тиск на публічно-правові компанії виникає внаслідок того, що дедалі менше молоді дивиться їхні програми. Хоч унаслідок інтернету й мобільної комунікації поведінка користувачів частково значно змінилася: Німеччина все одно має один з найбагатших і найбагатогранніших традиційних медійних ландшафтів – вільний і плюралістичний, з високими вимогами й розважальний, орієнтований на національну й міжнародну публіку.