На міжнародних подіумах добре відома висока мода, - Highfashion – створена німецькими модельєрами. Гравцями в питаннях моди на міжнародній арені вже понад два десятиліття є уродженець Гамбурґа Карл Лаґерфельд, творчий розум французького дому високої моди «Шанель», і Вольф­ґанґ Йооп, який відзначає успіх за успіхом завдяки своїй новій уславленій марці «Wunderkind Couture». Серед молодшого покоління між Парижем, Лондоном, Антверпеном і Нью-Йорком успіхом користуються, наприклад, Бернгард Вільгельм, Маркус Лупфер, Штефан Шнайдер або Даніела та Аннетте Фельдер.

У Німеччині тенденції модного світу почав визначати Берлін: на тижні моди «Berlin Fashion Week» або ярмарку повсякденної моди «Streetwearmesse Bread & Butter» двічі на рік збираються представники моди, а майже 700 модних марок конкурують зі столицями моди Лондоном і Парижем. Німецькі модельєри грають із самобутністю та традиціями й віднайшли після об’єднання країни власний, упевнений стиль. Водночас їхня мода має багато граней – від свіжих і дотепних, елегантних та пуристичних і до барвисто-поетичних ідей. А в будень у Німеччині скорше віддають перевагу «приземленішому» одягу. Поряд із діловим бізнес-стилем німці полюбляють носити вільний спортивний одяг, наприклад, від Босса або Ґабріели Штреле (марка «Strenesse»). Обидві ці марки походять з півдня Німеччини, проте давно стали відомими на світовому ринку. Велику увагу приділяють креативності й індивідуальності, обидві ці речі для свіжомих прихильників моди в Німеччині важливіші за символи статусу. Спілка німецьких модельєрів називає Німеччину другою за обсягом експорту модних речей країною. Багато підприємств, наприклад «Cinque», «Oui», «Marc Cain», «René Lezard» або  «Windsor» не сприймаються, як німецькі, бо ці марки намагаються замаскуватися під інтернаціональними назвами. Німецькі модні виробники були першими, хто підхопив напрямок «зеленої моди», а також надали особливого значення сталості й чесній торгівлі.

Німецький виробничий дизайн має імідж, що створює чіткі й функціональні вироби. «Design made in Germany» – починаючи від кухні Бультгаупа і до електричної бритви «Браун», – користується надзвичайно високим авторитетом у світі. Законодавцями стилю залишаються, як і раніше, виробники меблів «Вількхан» і «Вітра», начиння для письма «Ламі», а світильників – «Ерко». Ще й досі тримають марку архітектурні традиції «Баугауза» 1920-их і Ульмської вищої школи 1950-их років, хоча поряд із ними вже давно уславилось нове покоління: до нього належить, зокрема, Константин Ґрчич, що народився 1965 року, один з найбільш інновативних молодих дизайнерів. Цей мюнхенець надає звичайнісіньким предметам щоденного вжитку незвичайної поетичності. А новачки зі «Штудіо Вертиджет» з міста Галле – Штеффен Кроль і Кірстен Гопперт – поєднують у дизайні елементи гри й аналізу. Вперше Німецьку дизайнерську премію для представників молодого покоління було вручено у 2010 році дизайнерці текстилю Елізі Штроцик.