Pетроспективний поглядна тривалий шлях на Захід

picture-alliance/akg-images
Прощання з німецьким питанням: ретроспективний поглядна тривалий шлях на Захід.

Вік німецького питання – 184 роки. Воно виникло, коли 6 серпня 1806 р. останній кайзер Священної Римської імперії німецької нації Франц ІІ підкорився ультиматуму Наполеона й відмовився від імперської корони, звільнив імперські стани від їхніх обов’язків і тим самим розпустив «Стару імперію». Вирішилося «німецьке питання» 3 жовтня 1990 року, коли за згодою колишніх чотирьох окупаційних держав Німецька Демократична Республіка приєдналася до Федеративної Республіки Німеччина. Під час державного акту в Берлінській філармонії Федеральний президент Ріхард фон Вайцзекер описав історичне значення Возз’єднання одним реченням, вартим того, щоб воно увійшло до підручників історії: «Прийшов день, коли вперше в історії вся Німеччина знайшла своє постійне місце в колі західних демократій».

Німецьке питання не існувало безперервно між 1806 і 1990 роками. Нікому б не спало на думку говорити про відкрите німецьке питання протягом існування німецької кайзерівської імперії з 1871 до 1918 року. Безперечно, що німецьке питання постало знову щонайпізніше 8 і 9 травня 1945 року, коли Німецький рейх беззастережно капітулював перед країнами-переможницями у Другій світовій війні. Поділ Німеччини на дві держави був тимчасовою відповіддю на німецьке питання. Остаточною відповіддю стало возз’єднання обох німецьких держав, поєднане з міжнародно-правовим визнанням кордонів 1945 року. З 3 жовтня 1990 року непорушно з’ясовано, де розташована Німеччина, що належить, а що не належить до неї.

Гайнріх Авґуст Вінклер  

Related content