Жива культурна нація

Образотворче мистецтво в Німеччині має багато можливостей для вираження
Образотворче мистецтво в Німеччині має багато можливостей для вираження Arno Burgi/dpa
Слава Німеччини як великої європейської культурної нації заснована на відомих іменах, живому сучасному мистецькому середовищі та відкритому світові розмаїттю.

Єдиної культури Німеччини не існує. Є багато різних, які водночас і часто суперечливо існують одна поруч з одною, переплітаються між собою, відштовхуючи й притягуючи одна одну. Якщо говорити про Німеччину як культурну націю, то в ХХІ столітті слід говорити про дорослий, живий організм, який постійно розвивається, чия багатоманітність приголомшує, заплутує, нерідко навіть напружує. З одного боку, це пов’язане з традицією федералізму країни, яка розпочала своє існування як єдина держава лише в 1871 році. Федеративна Республіка Німеччина, заснована в 1949 році, а вже після 1990 року возз’єднана Німеччина свідомо підтримала традицію федералізму й передала повноваження в галузі культури своїм федеральним землям. Лише з 1998 року є посада Уповноваженого з питань культури та мас-медіа у Відомстві Федерального канцлера. Наслідком такої структури Німеччини, яка складалася з багатьох колишніх маленьких і середніх держав, а також вільних міст, є, зокрема, існування майже 300 муніципальних і земельних театрів, а також 130 професійних оркестрів, які частково належать до радіостанцій. Крім того, 540 художніх музеїв зі всесвітньовідомими цінними збірками утворюють неповторний музейний ландшафт. Завдяки такому розмаїттю Німеччина посідає провідне місце. Система театрів, оркестрів і музеїв, організована переважно на суспільних засадах, знаходить принципово високе визнання. Хоча з огляду на дедалі менші фінансові можливості суспільних бюджетів, а також на процеси соціально-демографічних і медійних змін, дигіталізацію суспільства вона перебуває на етапі переходу й нової орієнтації.

Getty Images/Sean Gallup

Слава Німеччини як культурної нації ґрунтується на таких великих іменах минулого, як Бах, Бетховен і Брамс у музиці, Ґете, Шіллер і Томас Манн у літературі. Але й позиції митців сучасності в усіх галузях мистецтва також представлені відомими іменами.

З іншого боку, країна пережила процес, який в інших європейських державах розпочався значно раніше. Вона відкрилася на основі власних традицій зовнішнім впливам і розвинула власний наратив. Молоді митці з мігрантським минулим знайшли форми вираження, які дозволяють реагувати в музичному й поетичному сенсі на зіткнення і злиття різних культур країн походження.

Регіональні культурні й мистецькі центри розвинулися, дедалі розмиваючи межу між розважальним мистецтвом і високою культурою, у живі центри нової німецької культури. Разом вони утворюють силове поле, віддзеркалення Німеччини в концентрованому вигляді. До всього цього в центрі Берліна до 2019 року буде відкрито Форум Гумбольдта у відбудованому міському замку як осередок, маяк культури. Відкритий усьому світові, він служитиме міжнародному обміну знаннями та діалогу культур.

Related content