Федеративна держава

Michael Kappeler/dpa
Німеччина – федеративна держава. Як федерація, так і 16 федеральних земель мають свої компетенції.

Відповідальність за такі сфери, як внутрішня безпека, школи, вищі навчальні заклади, культура, а також місцеве самоврядування несуть землі. Водночас адміністрації земель реалізують не лише власні закони, але й закони федерації. Уряди федеральних земель шляхом свого представництва у Бундесраті беруть безпосередню участь у законотворчості федерації.

Федералізм у Німеччині набагато більше, аніж державна система – від відображує децентралізовану культурну й економічну структуру країни та має глибоке коріння в традиціях. Окрім своєї політичної функції землі також становлять взірець яскраво вираженої регіональної самобутності. В Основному законі в 1949 році було визначено міцну позицію земель; після возз’єднання країни в 1990 році було утворено п’ять нових федеральних земель: Бранденбурґ, Мекленбурґ-Передня Померанія, Саксонія, Саксонія-Ангальт і Тюринґія. Найбільше населення – 17,6 мільйона – має Північний Рейн-Вестфалія, Баварія зі своєю територією 70 550 квадратних кілометрів – найбільша за площею, а Берлін, столиця країни, посідає перше місце за густотою населення на квадратний кілометр – 3838 чоловік. Особливими є три міста-федеральні землі. Їхня територія розповсюджується на три великі міста – Берлін, Бремен і Гамбурґ. Найменша федеральна земля – Бремен: 419 квадратних кілометрів і 657 000 мешканців. Баден-Вюртемберґ належить до найпотужніших в еконо-мічному сенсі регіонів Європи. Земля Саар після Другої світової війни була частково суверенною країною під протекторатом Франції і лише 1 січня 1957 року була включена як десята федеральна земля до складу тодішньої федеративної території.

Related content