Амбітні дослідження найвищого рівня

Ще ніколи не було таких великих інвестицій в дослідження та винаходи, як тепер
Ще ніколи не було таких великих інвестицій в дослідження та винаходи, як тепер Thomas Ernsting/laif
Німеччина свідомо інвестує в дослідження та науку й забезпечує відмінну дослідницьку інфраструктуру. Великі дослідні установи мають всесвітній авторитет.

Наука й дослідження мають у Німеччині велику вагу. Як економіка, так і політика постійно розширювали протягом минулих років бюджет науки. У 2016 році частка коштів на дослідження у внутрішньому валовому продукті (ВВП) становила 2,93 відсотка. Тим самим Німеччина в міжнародному порівнянні належить до групи провідних країн, які спрямовують понад 2,5 відсотка ВВП на дослідження і відкриття (ДіВ). Загалом у Німеччині в 2016 році на ДіВ було використано майже 92,2 мільярдів євро. При цьому промисловість вкладає майже 63 мільярди євро у дослідницькі завдання, майже 16,5 мільярдів євро витрачають вищі навчальні заклади та близько 12 мільярдів євро – держава.

dpa/Gambarini

Дослідження Європейської комісії «European Innovation Scoreboard 2017» зараховує Німеччину разом зі Швецією, Данією, Фінляндією, Нідерландами та Великою Британією до групи головних «впроваджувачів інновацій» Європейського Союзу (ЄС). При цьому в дослідженні відзначається, що великі видатки німецьких компаній на інновації можуть вважатися взірцевими в Європі. Компанії збільшили свої видатки на ДіВ у 2006 – 2016 роках майже на 50 відсотків. Спільні витрати держави, бізнесу та вищих навчальних закладів на ДіВ, починаючи з 2005 року, зросли на 65 відсотків. Однак частка витрат у ВВП має й надалі збільшуватися: вже до 2025 року до 3,5 відсотків.

Результати роботи німецьких учених помітні: у 2018 році міжнародний індекс «Nature Index Global», який оцінює частоту публікацій науково-дослідних закладів і вишів, розташував Німеччину на першому місці в Європі. У світовій оцінці вона посідає третє місце після США і Китаю.

Своєю міждисциплінарною «хайтек-стратегією» Німеччина з 2016 року розробила особливий інструмент інновацій. З дослідницьких проектів «хайтек-стратегії» виникло з того часу багато нових розробок – від ЛЕД-світильників і до клапанів серця, які ростуть із ростом організму. Спочатку «хайтек-стратегія» орієнтувалася переважно на ринковий потенціал конкретних технологічних сфер, а з 2010 року її фокус спрямований на суспільну потребу у рішеннях майбутнього та їхню реалізацію.

«Хайтек-стратегія» є стратегією досліджень та інновацій, тому вона зосереджується на великих викликах дигіталізації, охорони здоров'я, клімату та енергетики, мобільності, безпеки, соціальних інновацій та майбутнього праці. У рамках «хайтек-стратегії» протягом трьох раундів конкурсу було вибрано 15 провідних кластерів, які одержать особливе фінансування. У 2014 році оцінка показала, що у цих кластерах було розроблено 900 інновацій, 300 патентів, захищено 450 перших дисертацій та других докторських робіт, виконано 1 000 бакалаврських і магістерських робіт, а також засновано 40 підприємств. Загалом у Німеччині діють близько 1 000 дослідних установ, що фінансуються з бюджету. Основу дослідницького простору створюють поряд із вищими навчальними закладами передусім чотири великі позауніверситетські дослідні організації.

Видатні позауніверситетські 
дослідні установи

Товариство імені Макса Планка (ТМП), засноване 1948 року, є найважливішим центром фундаментальних досліджень у природничих, біологічних, гуманітарних і соціальних науках поряд з університетами. Понад 14 000 дослідників, з яких 47 відсотків учених з різних країн, працюють у 84 Інститутах імені Макса Планка та дослідних установах у Німеччині, до яких належать шість подальших установ у Нідерландах, Люксембурзі, Італії, США та Бразилії. Від часу заснування товариства його дослідникам було присуджено 18 Нобелівських премій. Починаючи з 1970 року, товариство супроводжувало понад 4 тисячі винаходів на шляху до ринку; близько 75 воно щороку реєструє як патенти.

Співтовариство імені Гельмгольца виконує найглибші дослідження в шести сферах: енергетика, Земля та довкілля, охорона здоров’я, авіація, космонавтика й транспорт, ключові технології й матерія. При цьому науковці співтовариства концентрують свою увагу на системах високої комплексності. У 18 незалежних центрах імені Гельмгольца – найбільшій дослідницькій мережі Німеччини – працюють 40 тисяч співробітників; серед цієї мережі й Німецький центр авіації та космонавтики (НЦАК), розташований у 20 німецьких містах.

Товариство імені Фраунгофера, що налічує 72 інститути та дослідницькі заклади, розташовані по всій Німеччині, вважається найбільшою установою в Європі, яка здійснює прикладні розробки. До його ­головних сфер досліджень належать охорона здоров’я та довкілля, мобільність та транспорт, а також енергетика та сировина. Це товариство активно діє в глобаль­ному масштабі, утримуючи дочірні підприємства, офіси та представництва в десяти європейських, двох північно- і двох південноамериканських, сімох азіатських, двох африканських країнах, а також в Ізраїлі.

Під дахом Співтовариства імені Лейбніца гуртуються 93 незалежні дослідні установи, увага яких спрямована на природничі, інженерні та екологічні науки, а також економічні, космічні та соціальні й гуманітарні науки. Міждисциплінарна увага 9 900 науковців спрямована на трансфер наукових знань у політику, економіку та суспільство.

Компетенція Німецького науково-дослідного товариства (ННДТ) полягає в підтримці науки та конструкторських розробок. Це найбільша організація подібного типу в Європі. ННДТ поряд із своєю штаб-квартирою в Бонні має відділення в Китаї, Японії, Індії, Росії, Північній і Латинській Америці та сприяє кооперації науковців з Німеччини з колегами за кордоном – передусім, хоча й не тільки, в європейському дослідницькому просторі.

Related content