Наука, об’єднана мережею

Дослідницька робота міжнародних колективів у німецьких університетах і наукових інститутах стала буденністю
Дослідницька робота міжнародних колективів у німецьких університетах і наукових інститутах стала буденністю Thomas Koehler/Photothek via Getty Images
Німецький дослідницький простір міжнародно зорієнтований, добре вмонтований у мережі та відкритий для науковців з-за кордону.

Глобалізація ставить німецьку наукову територію перед новими викликами. Здатність об’єднання знань і науковців в одну мережу відіграє при цьому головну роль. Німеччина в цьому плані посідає хорошу позицію. Майже половину своїх наукових публікацій дослідники здійснили в міжнародній співпраці. У 399 вищих навчальних закладах за підрахунками доповіді «Відкрита світові наука 2018» налічується 45 858 наукових працівників і митців з громадянством інших країн, з них 3 184 професори – жінки та чоловіки; це майже 12 відсотків всіх працюючих у вищих навчальних закладах. 
З 2010 року чисельність співробітників-іноземців зросла більш ніж на третину. При цьому останнім часом певну роль відіграє спрощення процесу надання віз науковцям з країн - не членів ЄС.

dpa/Hirschberger

Серед іноземних дослідників, чиє перебування в Німеччині забезпечується фінансуванням, найважливішими регіонами походження є Азія, Тихоокеанський регіон, а також Західна Європа: звідти приїздять по 18 відсотків іноземних експертів, що отримуюь фінансування. Вищі школи та дослідні установи влаштовують вітальні центри задля того, щоб краще підтримати зарубіжних учених під час їхнього старту. І також тимчасове перебування дослідників розглядається як позитивний факт, бо після повернення на свою батьківщину вони часто стають учасниками мережі подальшої співпраці.

Багатьох учених з-за кордону приваблює хороша дослідницька інфраструктура, до складу якої входить і можливість пра­цювати на подекуди унікальному великому дослідницькому устаткуванні. Тільки Співтовариство імені Гельмгольца утримує майже 50 великих установок для різних галузей досліджень. Численні провідні науковці з-за кордону приїжджають до німецьких університетів завдяки професурі імені Гумбольдта – найбільшій науковій премії Німеччини в розмірі п’яти мільйонів євро, яку присуджує Фонд імені Гумбольдта.

Завдяки фінансовій підтримці за кордон поїхало 14 359 німецьких учених – при цьому основними донорами були Німецьке науково-дослідне товариство (ННДТ), європейська програма імені Марії Кюрі, але передусім Німецька служба академічного обміну (ДААД, DAAD); від цієї найбільшої в світі організації з обміну студентами та науковцями одержали стипендії майже три чверті всіх учених, яким було надано підтримку.

Німеччина хоче розширювати й поглиблювати свою міжнародну наукову кооперацію та водночас підняти її на інший якісний рівень. Основою для цього служить, зокрема, прийнята 2017 року нова стратегія Федерального уряду, спрямована на інтернаціоналізацію освіти, науки та досліджень.

Переорієнтація стратегії ­інтернаціоналізації з високими вимогами

Нова стратегія інтернаціоналізації реагує на зростаючу глобалізацію, дигіталізацію, подальший розвиток Європейського дослідницького простору та виникнення нових глобальних інноваційних центрів поза межами традиційних наукових осередків. У центрі уваги знаходяться сприяння створенню міжнародних мереж, кооперація у масштабах усього світу у царині професійної освіти, партнерство з країнами, що розвиваються, та з новими індустріальними країнами, а також транскордонні зусилля, спрямовані на подолання таких глобальних викликів, як зміни клімату, охорона здоров'я та забезпечення харчування. Для зміцнення позицій Німеччини як привабливої для іноземців країни освіти та наукових досліджень особливу роль відіграє поглиблення Європейського дослідницького простору (ЄДП).

Related content