Нові рольові уявлення

Рівноправність у сім′ї: чоловіки дедалі частіше беруть участь у вихованні дітей та хатній праці.
Рівноправність у сім′ї: чоловіки дедалі частіше беруть участь у вихованні дітей та хатній праці. Gudrun Petersen/dpa
Життєвий світ жінок і чоловіків у Німеччині стає схожим – але в деяких сферах ще й далі існують великі відмінності

У Німеччині живе більше жінок, аніж чоловіків: у 2015 році жінок налічувалося майже 41,4 мільйона, а чоловіків – близько 39,9 мільйона. Жінки в Німеччині мають також довшу тривалість життя: зараз новонароджені дівчатка проживуть майже 83 роки, а хлопчики 78.

Життєва установка жінок і чоловіків протягом минулих десятиліть значно змінилася, виникли нові соціальні ролі. Наприклад, освітній рівень жінок зріс: вища за середню кількість дівчат відвідує школи, які закінчують із вищим рівнем атестату. У гімназіях у 2014-2015 навчальному році майже 52 відсотки становили дівчата. В університетах також майже половина – студентки.

Пізнє створення сім′ї

Довший період навчання є однією з причин того, що планування шлюбу та сім′ї відсувається надалі. Нині жінки в Німеччині одружуються в середньому в 31 рік, а першу дитину народжують у 29,6 року. З погляду статистики вони протягом свого життя народжують 1,5 дитини – останнім часом це число трохи виросло, але в міжнародному порівнянні залишається низьким.

Догляд за дітьми здається і надалі залишається переважно жіночою справою. Це впливає на їхні можливості тривалої професійної діяльності. Хоча жінки нині беруть активнішу участь у трудовому житті – з 2004 по 2014 рік число жінок, що працюють, виросло з 1,2 до 19,1 мільйона. Загалом у 2014 році в Німеччині близько 39,9 мільйона осіб мали роботу; це становило 78 відсотків всіх мешканців у віці від 20 до 64 років. Проте: майже кожна друга жінка зайнята неповний робочий день, передусім це стосується матерів.

Різні кар′єрні шанси

З 2005 року жінка – Федеральний канцлер Анґела Меркель – керує німецьким урядом, у Бундестазі з 630 депутатів – 232 жінки. Також і в міжнародних установах німкені посідають чільне місце, наприклад, Хельґа Шмід – генеральний секретар Європейської служби зовнішніх справ (ЄСЗС). Проте загалом жінки рідше досягають кар′єрних висот, ніж чоловіки, в тому числі в економіці та адміністративному управлінні: у 2014 році жінкам не належало навіть і кожне третє місце в керівництві підприємств. Порівняно до інших країн-членів ЄС Німеччина розташовується у найнижчій третині. Це мають виправити законодавчі ініціативи. Тож із 2015 року існує припис, що30 відсотків посад у наглядових радах підприємств, акції яких котируються на біржах, мають належати жінкам. На найвищих щаблях важливих установ досі також надто мало жінок: у 2014 році з понад 700 завідувачів департаментів у Федеральних міністерствах Німеччини та інших найвищих установах було лише 150 представниць жіночої статі. Тому в 2015 році був реформований Федеральний закон про гендерну рівність: відтепер у державному секторі зобов′язуються намітити цілі для збільшення жіночої квоти.

І в науці жінки мають посідати вищі посади. Федеральне міністерство науки та досліджень (ФМНД) започаткувало «Програму для професорів-жінок», яка сприятиме рівноправності у вищих навчальних закладах. Поряд з тим існує Національний пакт, який передбачає збільшення кількості жінок у природничих і технічних професіях. Якщо в 2014 році більш ніж кожен другий студент-початківець обирав математичний, інженерний або природничий фах (скорочено «MINT»), то серед студенток це була лише кожна четверта.

І у виробничих професіях звичні уявлення також міняються лише повільно: більшість учнів профтехосвіти в галузі машинобудування і автомобільної техніки були чоловіки, а багато жінок обирають професію в галузі охорони здоров′я або в соціальній сфері. Це відбивається і на доходах: жінки заробляють в середньому на 21 відсоток менше, аніж чоловіки.

Зміни в самосприйнятті

Попри подальше існування відмінностей у різних сферах життєві світи жінок і чоловіків наближаються один до одного. Рівноправність, зафіксована в Основному законі, і справді наповнюється життям у більшості родин і партнерських стосунках: питання спільного проживання вирішуються разом, важливі рішення, наприклад, щодо освіти дітей або фінансових питань приймаються шляхом діалогу. Чоловіки, дедалі природніше, беруть більшу участь у вихованні дітей та в хатній роботі. Чи вплине на цей розвиток подій імміграція до Німеччини – слід зачекати. Рівноправність як право людини має залишатися при цьому непорушною цінністю, незалежно від походження чи релігії.

Загалом же ситуація така: нові гендерні відносини ставлять під питання традиційні рольові установки – дослідники говорять тепер про «Gender Shift» («гендерний зсув»). Багато дечого вказує на те, що якраз самоусвідомлення чоловіків змінюється. Спостерігається більша рефлексія щодо власної ідентичності та соціальної ролі: чоловічі журнали досліджують цей світ почуттів, дедалі більше чоловіків визнають свої страхи та слабкі сторони. Душевні муки чоловіків довгий час були табу – про це свідчить звіт про здоров′я чоловіків за 2013 рік. Проте це змінюється: з 2009 по 2014 рік кількість чоловіків, які зверталися по допомогу до психотерапевта, зросла на 20 відсотків.

Робітничий світ, визначений чоловіками

Жінкам також доводиться визначати свою роль у сучасному суспільстві. Багатьом роботодавцям і далі бракує тієї гнучкості, яка потрібна жінкам, щоб створити сім′ю поряд із професійною діяльністю. Водночас від жінок очікують, що вони проявлятимуть активність і будуть успішними в усіх сферах – як у роботі, так і в приватному житті. Очевидно, дедалі більша частка молодих і високоосвічених жінок свідомо ухиляється від такого тиску очікувань і протягом тривалого часу залишається вдома з дітьми.

Проте існує і протилежна тенденція: жінки, які цілеспрямовано вибирають життя без дітей. Бажання спішності в роботі також може відігравати тут певну роль. Протягом професійної кар′єри жінки також стикаються з викликами: стиль роботи, ієрархія та кар′єрний шлях у багатьох підприємствах ще й досі визначаються чоловіками.

Дебати про рольові уявлення в Німеччині багатоманітні, їм притаманні різні численні грані та дійові особи. Але з фемінізмом Аліси Шварцер, мабуть найвідомішої в Німеччини поборниці прав жінок, вони мають зовсім мало спільного. Багато молодих феміністок дистанціюються від Шварцер, бо вона, на їхню думку, однобоко звинувачує чоловіків у браку рівноправності. До представниць нового німецького фемінізму належить, наприклад, Анне Віцорек. У 2013 році вона під хештегом «Aufschrei» («Зойк»)  організувала в соціальних мережах широку дискусію про сексизм у щоденному житті.