Плюралістичні форми співжиття

Сім’я ще й досі має велике значення – тепер уже багато чоловіків беруть відпустку заради догляду за дитиною
Сім’я ще й досі має велике значення – тепер уже багато чоловіків беруть відпустку заради догляду за дитиною Sean Gallup/Getty Images
Нові форми спільного життя характерні для німецького суспільства. Цілеспрямовано підтримується поєднання професійної діяльності й сім’ї.

Навіть в індивідуалістичному та високомобільному світі ХХІ століття родина має провідне значення. Для майже восьми з кожних десяти німців сімʼя й надалі залишається найголовнішою соціальною установою та визначальною в спілкуванні групою. Водночас змінюється уявлення про те, який вигляд має типова сімʼя. Лише половина людей у Німеччині ще живе в родині. Попри зменшення традиційних родинних структур сімейні пари з малолітніми дітьми становили в 2016 році майже 70 відсотків найпоширеніших форм сімʼї. Кількість нових шлюбів останнім часом знов дещо зросла – в 2016 році їх було близько 410 000. Трохи більше, аніж кожен третій шлюб, розриваються. Пересічна тривалість шлюбів, які розпалися в 2016 році, становила 15 років. Майже 46 000 шлюбів у 2015 році було укладено між німцями та іноземцями.

picture alliance/Christian Ohde

Значно зростає кількість пар з дітьми у неоформлених життєвих спільнотах. З 1996 по 2013 рік їхнє число подвоїлося до нинішніх 11,6 мільйонів родин; майже кожна десята пара з дитиною не перебуває в шлюбі. Сімʼї, де є лише мати або батько, також стають розповсюдженою формою родини і становлять пʼяту частину сімей з дітьми. А майже девʼять з десяти одинаків з дітьми (загалом їх 1,7 мільйони) – жінки. Всі вони мають великий ризик стати бідняками, а більш ніж половина з них одержують державну допомогу.

До форм співжиття, які набувають дедалі більшого розповсюдження, належать одностатеві партнерські відносини. У 2015 році в Німеччині проживало 94 000 гомосексуальних пар – на половину більше, ніж десять років до того. Майже 43 000 з них мають зареєстровані партнерські відносини, що з 2001 року забезпечує одностатевим парам юридичний захист їхніх відносин. 2017 року Бундестаг ухвалив рішення про так званий «шлюб для всіх». Тепер гомосексуальні пари мають право на повноцінне укладення шлюбу і завдяки цьому, наприклад, на усиновлення дітей.

Хоча й виникають нові форми спільного життя, зростає і кількість домогосподарств з однієї особи. 41 відсоток усіх приватних домогосподарств складаються з однієї особи. Такий розвиток є наслідком демографічних змін, через що збільшується число самотніх старших людей. Але й все більше молодих залишаються самотніми.

Цілеспрямована підтримка сімей 
відпустками заради догляду за дитиною та допомогою на дитину

Всередині сімей координати також змінюються. Вікові стосунки між батьками й дітьми часто хороші й визначаються здебільшого вже не успадкованими чи авторитарними методами виховання, а наданням права голосу, увагою, підтримкою та вихованням самостійності. Кількість жінок, що працюють, зросла до більш ніж 66 відсотків (2006 рік: 61 відсоток). Понад 70 % жінок-працівниць з дітьми працюють неповний робочий день, особливо ті, в кого діти дошкільного віку; чоловіки, що працюють неповний день, становлять лише пʼять відсотків. У 2014 році число жінок, що працюють, досягло 74 відсотків, що набагато перевищує середній рівень Європейського Союзу (68,5 %).

Запроваджені в 2007 році відпустки заради догляду за дитиною полегшують можливості заснування сімʼї та професійного вдосконалення. Відпустка заради догляду за дитиною дозволяє і матері, й батьку припинити роботу на період аж до трьох років. У цей час вони одержують протягом 14 місяців 67 відсотків своєї чистої заробітної плати – щонайменше 300, максимально 1800 євро – для забезпечення життєвих потреб.

75 відсотків німців вважають ці виплати батькам позитивним рішенням, і майже всі батьки користуються цією пропозицією. Але всього четверо з кожних пʼяти чоловіків беруть найкоротшу можливу відпустку протягом двох місяців. Передусім матері залишаються вдома на тривалий час після народження дитини. Завдяки запровадженій у 2015 році «допомозі на дитину плюс» вигідним став більш ранній початок професійної діяльності. Батьки, які працюють неповний робочий день, одержують таку фінансову підтримку протягом 28 місяців.

З 1 серпня 2013 року діти після досягнення однорічного віку мають право одержати місце в яслах. Тепер уже кожна третя дитина віком до трьох років (у 2017 році їх було 763 000 дітей) відвідує один з 55 000 дитячих закладів або користується послугами 44 000 так званих денних матерів-доглядальниць. З 2006 року кількість місць у яслах для малюків до трьох років зросла вдвічі.

Відпустка заради догляду за дитиною, допомога на дитину і поліпшені загальні умови догляду малечі та дошкільнят створюють подальші передумови для рівноправності жінок, зафіксованої в Основному Законі. В той час, як у галузі освіти молоді жінки не лише наздогнали юнаків, але й частково випередили їх (2017 р.: 53,1 % жінок із повною середньою освітою/атестатом зрілості, 50,5 % жінок серед абітурієнтів у 2016 році), в питанні можливостей заробітку та карʼєрного зростання ще й досі існують відмінності між статями: жінки, що працюють повний робочий день, в середньому одержують лише близько 79 відсотків зарплатні в порів­нянні з їхніми колегами-чоловіками. На керівних посадах вони також представлені менше. Зараз кожну сьому посаду члена правління компаній, що входять в індех DAX, обіймає жінка.

З 2015 року набув чинності закон про рівноправну участь жінок і чоловіків у керівництві. Зокрема, він передбачає, що 30 відсотків посад у наглядових радах підприємств, акції яких котируються на біржах, мусять належати жінкам. У коаліційному договорі 2018 р. Федеральний уряд визначив мету на 2025 р. – рівноправна участь жінок та чоловіків у виконанні керівних функцій на державній службі. Знов знизилася квота жінок у Бундестазі: зараз їх близько 30,9 відсотка. Разом з цим, до 1983 р. депутатів-жінок було менше, ніж 10 відсотків.

Інклюзія як важливе 
суспільне завдання

Федеральний уряд хоче також створювати рівні можливості для людей з обмеженими можливостями. Мета – інклюзивне суспільство, де кожен може бути учасником: у школі, на роботі, в дозвіллі. Для цього необхідно ламати всюдисущі барʼєри – перешкоди в будівлях, на вулицях і стежках мусять бути знищені, так само, як і соціальні обмеження, наприклад, при доступі на ринок праці. У 2007 році Німеччина як одна з перших держав підписала Конвенцію Організації Обʼєднаних Націй про права інвалідів. Національний план дій регулює її реалізацію. Зокрема, він передбачає інтенсивну підготовку молоді з важкою інвалідністю до професійного життя. Окрім Національного плану дій був розроблений федеральний закон про можливості участі людини, він був прийнятий 2017 року.

Ще однією групою, на чиї потреби й потенціал звертає особливу увагу Федеральний уряд, є літні люди. Більш ніж кожна п'ята людина у Німеччині має вік 65 років або більше. Багатство досвіду цих людей є вигодою для суспільства. Форми їхнього життя також змінилися та урізноманітнилися, загалом же старші люди нині набагато активніші, аніж раніше. Часто вони ще й далі інтегровані в ринок праці. Інтенсивний діалог між молоддю і літніми людьми підтримують 540 «будинків кількох поколінь», де зустрічаються люди різного віку.

Related content