Стабільний розвиток

План дій до 2030 року ООН має на меті прискорити стабільний розвиток з багатьох питань майбутньогє
План дій до 2030 року ООН має на меті прискорити стабільний розвиток з багатьох питань майбутньогє Joerg Boethling
Німецька політика заради розвитку має сприяти поліпшенню умов життя людей у країнах-партнерах, зниженню рівня бідності та зміцненню демократії.

Політика Німеччини заради розвитку як цеглина в будівлі глобальної структурної та мирної політики має сприяти поліпшенню умов життя у країнах-партнерах. 
Її мета – подолати голод і бідність у всьому світі й ­зміцнити демократію та правову ­державу. Провідні напрямки та концепції розвиває ­Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку (ФМСР). 
В рамках державної співпраці задля ­розвитку Німеччина діє разом з 85 країнами-партнерами на засаді спільно узго­джених ­програм, які можуть охоплювати всі інструменти державної кооперації задля розвитку. Особлива увага спрямовується на Африку, але інтенсивна співпраця відбувається також з країнами Азії, Південно-Східної Європи та Латинської Америки.

picture alliance/ZUMAPRESS

У 2016 році Німеччина вперше досягла висунуту ООН мету – інвестувати 0,7 відсотка внутрішнього ­валового продукту в співпрацю задля розвитку. У міжнародному масштабі ­Німеччина, надаючи на рік 24,68 мільярда доларів США для пу­блічної співпраці задля розвитку, після США є другим найбільшим донором. Проекти у відповідних країнах здійснюються організаціями-виконавцями, як правило, Німецьким Товариством міжнародної співпраці (GIZ) та банківською групою KfW, а також іншими.

План дій до 2030 року 
заради сталого розвитку

Визначальним для глобального розвитку майбутніх років є «План дій 2030», прийнятий Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 2015 року. План дій до 2030 року – це 17 амбітних цілей сталого розвитку, так звані Sustainable Development Goals (SDGs). Завдяки глобальному виконанню плану будуть створені підвалини для того, щоб світовий економічний прогрес відбувався у гармонії з соціальною справедливістю та у рамках екологічних меж Землі.

Виконуючи цілі розвитку тисячоліття, визначені на 2000 – 2015 р.р., вдалося наполовину зменшити бідність у світі та поліпшити, зокрема, доступ людям до питної води й освіти. У 2012 – 2016 р.р. чисельність найбідніших людей скоротилася у всьому світі з 12,8 відсотків населення світу до 9,6 відсотків – і це попри збільшення показника, який визначає абсолютну бідність, з 1,25 до 1,90 долара США на день. Тому здається можливим досягнення великої мети – ліквідації крайньої бідності до 2030 року. Разом з цим, такі проблеми, як занадто високе споживання ресурсів, прогресуючі зміни клімату й знищення довкілля, високе безробіття та соціальна несправедливість, – і досі залишаються нагальними. «План дій 2030» додає нових сил всесвітнім змінам у боротьбі за сталий розвиток – в економічному, екологічному та соціальному вимірах та з урахуванням існуючих зв’язків. Він має стати для світу «договором про майбутнє», чинним для всіх країн, який стосуватиметься протягом 15 наступних ­років, окрім співпраці задля розвитку, й широкого спектру завдань у галузі політики: ­поряд із боротьбою з голодом і бідністю планету необхідно захищати як життєву основу для майбутніх поколінь; економічні системи та стиль життя мусять стати справедливішими, сталішими й ефективнішими, а дискримінацію треба подолати, зокрема, і шляхом зміцнення ефективних інклюзивних і демократичних установ, відповідального врядування та запровадження правової держави. Зрештою, договір про майбутнє ­заради тривалої надійності повинен містити так званий принцип «багатьох дійових осіб»: поряд із урядами важливу роль у здійсненні цілей «Плану дій 2030» відіграють суспільні групи, економіка й наука.

Related content