Захист прав людини

Рада з прав людини в Женеві є найважливішою установою Організації Об’єднаних Націй з прав людини
Рада з прав людини в Женеві є найважливішою установою Організації Об’єднаних Націй з прав людини EPA/Valentin Flauraud
Повага прав людини зафіксована в Основному законі. Німеччина і в світовому масштабі докладає зусиль для захисту прав і основних свобод людини.

«Честь людини недоторканна. Шанувати й захищати її - обов’язок всієї державної влади.» Це чітке завдання статті 1 Основного закону, в якій Німеччина визнає «недоторканні та невід’ємні права людини» як «основу всякої людської спільноти, миру і справедливості в світі.» Це зобов’язання Німеччина серйозно сприймає і в своїх зарубіжних відносинах. Захист і зміцнення прав людини відіграють у зовнішньополітичному та міжнародному контексті особливу роль, бо часто систематичні порушення прав людини є першим кроком до конфліктів і криз. Разом із партнерами з ЄС і в співпраці з Організацією Об’єднаних Націй (ООН) Німеччина виступає за те, щоб захищати стандарти прав людини і розвивати їх далі в усьому світі.

Joachim Rücker
Joachim Rücker dpa/Salvatore Di Nolfi

Німеччина є країною-учасницею важливих угод з прав людини ООН та їхніх додаткових протоколів (Міжнародного пакту про громадянські права і свободи, Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, Конвенції проти расизму, Конвенції про права жінок, Конвенцій про заборону тортур, про права дитини, про права інвалідів, проти зникнення людей). Нещодавно Німеччина підписала Додатковий протокол до Конвенції проти застосування тортур, а також Конвенцію про права інвалідів - обидві набули чинності з 2009 року. Німеччина першою ратифікувала також Додатковий протокол до Конвенції про права дитини, який дає можливість індивідуального подання позовів.

Участь у міжнародних організаціях 
захисту прав людини

Федеральний уряд підтримує захист від дискримінації та расизму, активно виступає проти смертної кари, за участь у політичній діяльності й правовий захист, захищає свободу совісті й світогляду, бореться з торгівлею людьми та наполягає на здійсненні права мати житло і право на чисту питну воду й санітарне забезпечення. Майже 900 мільйонів людей у світі не мають доступу до чистої води. Німеччина надає 400 мільйонів євро на рік для здійснення багатьох проектів, аби змінити цю ситуацію. Доступ до води – одна з новіших тем прав людини – є основним напрямком німецької співпраці задля розвитку в 27 країнах.

З 2012 року Німеччина вдруге стала членом Ради ООН з прав людини в Женеві, Швейцарія, і подає кандидатуру на повторне обрання з 2016 по 2018 рік. У 2015 році Німеччина в особі посла Йоахима Рюкера вперше очолила цю установу. Німецького дипломата голосами 47 членів Ради з прав людини обрано головою строком на один рік. Найважливішим інструментом Ради з прав людини є «Універсальна періодична перевірка держав», під час якої кожна держава-член ООН звітує про виконання своїх зобов’язань у галузі прав людини та відповідає на критичні запитання. Німеччина проходила цю процедуру в 2009 і 2013 роках.

Вона є однією з найбільш активних країн у Раді Європи, яка налічує 47 членів і виступає за захист і підтримку прав людини , правову державу й демократію в усій Європі. Своїми дороговказними конвенціями, зокрема Європейською конвенцією з прав людини, Рада Європи сприяє розвиткові спільного європейського простору і контролює додержання обов’язкових спільних стандартів і цінностей на європейському континенті.

Інструменти міжнародної політики 
з прав людини

Основною інституцією Ради Європи для здійснення прав людини в Європі є Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі, Франція. Кожен громадянин всіх 47 країн-членів Ради Європи може безпосередньо звернутися до ЄСПЛ у разі порушення його прав, захищених Європейською конвенцією з прав людини. Німеччина настійливо виступає за те, щоб усі країни-члени Ради Європи визнавали й виконували рішення ЄСПЛ, які стосуються саме їх, як це й відповідає їхнім зобовʼязанням. Міжнародний кримінальний суд (МКС) у Гаазі, Нідерланди, компетентний з питань міжнародно-правового переслідування тяжких міжнародних злочинів, таких, як воєнні злочини, злочини проти людяності або геноцид. Німеччина виступає за універсальне визнання МКС.

Уповноважена Федерального уряду з питань політики в галузі прав людини та гуманітарної допомоги Бербель Кофлер належить до складу Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Вона спостерігає за міжнародним розвитком, координує діяльність у сфері прав людини з іншими державними установами та консультує Федерального міністра закордонних справ. У парламентському плані політика в галузі прав людини супроводжується і контролюється з 1998 року Комітетом з питань прав людини та гуманітарної допомоги Німецького Бундестаґу. Як незалежна інстанція, але така, що фінансується державою, був заснований у 2000 році Німецький інститут прав людини в Берліні. Як національна установа з прав людини він має сприяти в дусі Паризьких принципів ООН розвиткові та захисту прав людини Німеччиною всередині країни та за кордоном.

Гуманітарна допомога людям, 
які потрапили у велику біду

Федеральний уряд своєю гуманітарною допомогою надає підтримку людям в усьому світі, які потрапляють у біду внаслідок природних катастроф, воєнних сутичок або інших криз та конфліктів чи перед якими стоїть така загроза. При цьому про причини цієї скрутної ситуації не запитують. Гуманітарна допомога є виразом моральної відповідальності й солідарності з людьми, що потрапили в біду. Вона зорієнтована на потреби постраждалих і базується на принципах гуманності, нейтральності, позапартійності й незалежності.

Федеральний уряд надає допомогу не ­безпосередньо, а через відповідні проекти гуманітарних організацій Організації Об’єднаних Націй, рух Червоного Хреста/Червоного Півмісяця та німецькі неурядові організації. Лише у 2014 році Федеральне міністерство закордонних справ надало для гуманітарних акцій понад 437 мільйонів євро.

Захист прав людини є також важливою цариною діяльності в галузі зовнішньої кібернетичної політики. На питання захисту особистих даних і прав особистості має бути дана нагальна відповідь. У 2013 та 2014 роках Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюції щодо прав приватності в цифрову епоху. Вони спиралися на німецько-бразильську ініціативу. Німеччина вважає, що права людини чинні як онлайн, так і офлайн. У 2015 році Рада ООН з прав людини прийняла резолюцію, яка вперше передбачає призначення незалежного спеціального доповідача з прав приватності. Він має щороку доповідати про їхні порушення та супроводжувати міжнародний дискурс.

Related content