Зовнішня політика

1957

Розпочинається процес європейського єднання. Римськими договорами Бельгія, Німеччина, Франція, Італія, Люксембурґ і Нідерланди створюють Європейське економічне співтовариство (ЄЕС).
picture-alliance/dpa

1979

Європейці всі разом ідуть на вибори. Вперше обираються депутати Європейського парламенту, який засідає в Страсбурзі та Брюсселі.
DB Rehm/dpa

1993

Громадяни відчувають європейське єднання наживо. У люксембурзькому Шенґені Німеччина, Франція та країни Бенелюксу домовляються про припинення прикордонного контролю на внутрішніх кордонах. Приєднуються інші країни.
Romain Fellens/dpa

2002

Європа запроваджує власну валюту. Спочатку в дванадцяти країнах ЄС вводять готівковий євро; як безготівкова валюта ця грошова одиниця існує з 1999 року. Штаб-квартира новоствореного Європейського центрального банку (ЄЦБ) у Франкфурті-на-Майні.
Stephanie Pilick/dpa

2004

1 травня до ЄС вступають Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, ­Словаччина, Словенія, Угорщина, а ­також Мальта й Кіпр. Три роки потому їхній приклад повторюють Болгарія та Румунія; у 2013 році – Хорватія.
epa CTK Volfik/dpa

2009

ЄС виступає в світі спільно. Уклавши Ліссабонський договір, ЄС створює посаду Високого представника з ­питань зовнішньої та безпекової ­політики. Також створюється Європейська служба закордонних справ (ЄСЗС).
epa Crawley/dpa