Наука, об’єднана мережею

Дослідницька робота міжнародних колективів у німецьких університетах і наукових інститутах стала буденністю
Дослідницька робота міжнародних колективів у німецьких університетах і наукових інститутах стала буденністю Thomas Koehler/Photothek via Getty Images
Німецький дослідницький простір міжнародно зорієнтований, добре вмонтований у мережі та відкритий для науковців з-за кордону.

Глобалізація ставить німецьку наукову територію перед новими викликами. Здатність об’єднання знань і науковців в одну мережу відіграє при цьому головну роль. Німеччина в цьому плані посідає хорошу позицію. Майже половину своїх наукових публікацій дослідники здійснили в міжнародній співпраці. У 399 вищих навчальних закладах за підрахунками доповіді «Відкрита світові наука 2015» налічується 38 094 наукових працівників і митців з громадянством інших країн, з них 2886 професорів – жінок і чоловіків; це 10 відсотків всіх працюючих. З 2006 року число іноземних членів наукового персоналу зросло на 74 відсотка, а кількість професорів виросла на 46 відсотків. При цьому певну роль відіграє спрощення процесу надання віз науковцям з країн - не членів ЄС.

dpa/Hirschberger

Позитивно розвивається також і кількість іноземних дослідників, чиє перебування в Німеччині забезпечується фінансуванням. Найважливіші країни походження 56 310 експертів, які нині знаходяться тут - Росія, Китай, Індія, США та Італія. Виші та дослідні установи влаштовують вітальні центри задля того, щоб краще підтримати зарубіжних учених під час їхнього старту. І також тимчасове перебування дослідників розглядається як позитивний факт, бо після повернення на свою батьківщину вони часто стають учасниками мережі подальшої співпраці.

Багатьох учених з-за кордону приваблює хороша дослідницька інфраструктура, до складу якої входить і можливість пра­цювати на подекуди унікальному великому дослідницькому устаткуванні. Тільки Співтовариство імені Гельмгольца утримує майже 50 великих установок для різних галузей досліджень. Численні провідні науковці з-за кордону приїжджають до німецьких університетів завдяки професурі імені Гумбольдта – найбільшій науковій премії Німеччини в розмірі п’яти мільйонів євро, яку присуджує Фонд імені Гумбольдта.

Завдяки фінансовій підтримці за кордон поїхало 17 686 німецьких учених – при цьому основними донорами були Німецьке науково-дослідне товариство (ННДТ), європейська програма імені Марії Кюрі, але передусім Німецька служба академічного обміну (ДААД, DAAD); від цієї найбільшої в світі організації з обміну студентами та науковцями одержали стипендії майже дві третини всіх учених, яким було надано підтримку.

Німеччина хоче розширювати й поглиблювати свою міжнародну наукову кооперацію та водночас підняти її на інший якісний рівень. Основою для цього служить прийнятий Федеральним міністерством освіти й досліджень (ФМОД) у 2014 році «План дій міжнародної кооперації».

Переорієнтація стратегії інтернаціоналізації з високими вимогами

На її основі має відбуватися започаткована в 2008 році стратегія інтернаціоналізації науки й досліджень і пристосовуватися до нещодавніх змін. До них належить розвиток всередині Європейського Союзу Європейського дослідницького простору (ЄДП), який значною мірою підтримує Німеччина і в якому для науковців існує свобода вибору та де є можливість вільного обміну науковими знаннями й технологіями. План дій також накреслює контури майбутньої співпраці з країнами, що розвиваються, та новими індустріальними країнами й пояснює, як Німеччина ще краще може сприяти вирішенню глобальних викликів.

Related content