Інноваційні стартапи

dpa/Wolfram Kastl - Startups
dpa/Wolfram Kastl - Startups
Німеччина пропонує стартапам хорошу інфраструктуру і велику кількість можливостей підтримки. Берлін навіть вважається європейською столицею засновників фірм і приваблює також багато молодих іноземних підприємців.

Протягом тривалого часу німецьку економіку визначали передусім великі концерни та здоровий середній клас. Приблизно з 2005 року паралельно розвивається інша галузь, набуваючи дедалі більшого значення та створюючи нові робочі місця – стартапи цифрових технологій. Їхнє заснування грає на руку економічному розвитку Німеччини: нові фірми запроваджують інновації, створюють робочі місця і, таким чином, сприяють розвитку конкуренції. Під поняттям "стартап" розуміють, як правило, підприємства цифрової галузі, яким переважно не більше п′яти років. Точно визначити кількість молодих фірм, які можна віднести до цієї категорії, важко. За оцінками в Німеччині існує сьогодні близько 6000 стартапів. Тільки в 2012 році вони створили майже 80 000 нових робочих місць.

Від клонів електронної торгівлі до сміливих бізнес-моделей

З початком інтернет-економіки свідомість німців визначали спершу великі фірми електронної торгівлі. Багато ідей було здебільшого запозичено зі США. Проте німецьке середовище засновників фірм давно вже стало сміливішим: вони виходять на ринок з власними інноваціями. Німецькі виші поряд із класичними курсами економіки дедалі частіше засновують кафедри підприємництва, щоб навчати молодих жінок і чоловіків заснуванню електронних фірм. Великі науково-дослідні інститути, як наприклад Товариства імені Фраунгофера і Макса Планка і Співтовариство імені Гельмгольца, пропонують додаткові заохочення для своїх співробітників, щоб вони втілювали інновації та патенти в моделі цифрових підприємств.

Федеральний уряд Німеччини у «Цифровому плані дій 2020» також передбачив налаштування цифрової економіки на міжнародну конкурентну боротьбу, а Німеччину перетворити на «країну цифрового зростання номер один у Європі». Вже з 1998 року Федеральне міністерство економіки й енергетики (ФМЕЕ) виділяє так звану «EXIST-стипендію засновників фірм» студентам і випускникам вишів. Водночас ФМЕЕ робить інвестиції у Фонд засновників фірм високих технологій. Цей інвестор початкової фази разом із Кредитною установою для відбудови (KfW) і 18 іншими інвесторами зі сфери економіки надають фінансову підтримку молодим технологічним фірмам.

Приватні інвестори ризикового капіталу та міжнародні капіталовкладники

До великих приватних інвесторів у Німеччині перш за все належить фірма «Рокет Інтернет» (Rocket Internet), розташована в Берліні. «Рокет» - це німецьке інтернет-підприємство, акції якого розміщені на біржі та яке має частку в різних стартапах. Його засновниками є брати Марк, Олівер і Александер Самвер – нове покоління інтернет-підприємців, які є генераторами інновацій у своїй сфері. У 2016 році на фірму «Рокет Інтернет» працювало майже 30 000 співробітників у підприємствах з її капіталовкладеннями в 110 країнах і на шести континентах. Курс експансії проводить і фірма «Джерман Стартапс Ґруп» (German Startups Group) – друга за розмірами ризикового капіталу компанія в Німеччині. «Джерман Стартапс» розташувала свої інвестиції у понад 40 молодих фірмах, яким пророкують швидке зростання і прибуток. Поряд із цими двома гігантами галузі є ще багато національних інвесторів, які вкладають капітал у моделі цифрових фірм. Іноземні інвестори також розглядають Німеччину як один із найцікавіших центрів інвестицій. Передусім капіталовкладники зі США спрямовують свої погляди на німецький ландшафт нових підприємств, обсяги інвестицій зростають.

У 2015 році майже 3,1 мільярда євро було інвестовано в німецькі стартапи, майже вп′ятеро більше, аніж у 2013 і вдвічі, аніж у 2014 році. Найбільше коштів – 1, 8 мільярда євро - надійшло в стартапи в галузі сфери послуг для споживачів і онлайн-торгівлю. На другому місці розташувалися так звані «фінтекс» (FinTechs) – стартапи, що пропонують фінансові та страхові послуги. Такі онлайн-платформи створюють дедалі більшу конкуренцію традиційним банкам і страховим компаніям.

Берлін – столиця європейських стартапів

Особливо привабливим для засновників нових фірм є Берлін. У 2015 році 2,1 мільярда євро венчурних капіталовкладень у Німеччині пішло лише на берлінські стартапи. Друге місце посів Лондон – 1, 7 мільярдів євро інвестицій, наступні місця за Стокгольмом і Парижем. У Берліні розташовані найпотужніші за обіговими коштами стартапи Німеччини. Також успішними містами стартапів є Мюнхен, Гамбурґ, Кьольн/Дюссельдорф, Штутґарт і Франкфурт-на-Майні.

Але Берлін має особливу притягальну силу на засновників фірм креативної економіки та технологій. Берлінські стартапи, налічуючи близько 34 відсотків іноземних співробітників, найбільш інтернаціональні в Німеччині. Високоякісні вищі навчальні заклади і порівняно вигідна з іншими великими містами орендна плата за помешкання становлять для багатьох важливі переваги. Мета Берліна полягає в тому, щоб досягти однакового рівня з такими столицями стартапів як Тель-Авів, Нью-Йорк і Силіконова Долина. І він має непогані шанси. Чим більше комп′ютерних талантів прибуває до міста, тим жвавішим, динамічнішим і різноманітнішим стає ландшафт стартапів.

Хороші умови для інтернаціональних засновників

Завдяки новим моделям підприємств, серйозній підтримці та хорошій інфраструктурі Німеччина стала міжнародно визнаною локацією стартапів. Багато інтернаціональних засновників шанують хороші загальні умови в Німеччині: майже 10 відсотків засновників стартапів і 22 відсотки їхніх співробітників прибувають з-за кордону. До нових тенденцій поряд зі стартапами в галузі фінансових і страхових послуг належать ті, хто в основу своєї діяльності покладає таку тематику як нерухомість(PropTech), зелені технології (GreenTech), автомобілі чи харчування. Також існування в Німеччині численних акселераторів та інкубаторів – програм, що часто надають підтримку великих фірм стартапам на початковій фазі – є показником того, що і класична промисловість дедалі більше зацікавлена йти пліч-о-пліч із стартапами цифрової економіки.

Крістіна Кассала​

Related content